Дійсність-як-така

KateOm-84@yandex.ru — Tue, 03 Nov 2009 17:45:49 GMT

Не могла згадати, де вже я бачила маски, а потім згадала:

KateOm-84@yandex.ru — Thu, 29 Oct 2009 16:16:30 GMT

Якщо дні стають довгі і темні. Якщо з ранку краще вмерти, ніж прокинутись. Якщо всі люди стали гидкі і непривітні. Якщо цукерки стали враз несмачними. І взагалі цей світ влаштований несправделиво, значить прийшов він - найдепресивніший тиждень року. Треба просто перечекати.

KateOm-84@yandex.ru — Thu, 15 Oct 2009 20:03:27 GMT

Для почуття безпеки і затишку в одній книжці радили їсти дитяче харчування – фруктові пюре та молочні суміші. І в зв’язку з тим, що все найкраще – дітям, я почала читати дитячі книжки, з якими не познайомилась до тепер. Дитячі книжки – вони ж про те ж саме, що і інші, просто там завжди щасливий фінал.

KateOm-84@yandex.ru — Mon, 12 Oct 2009 15:50:41 GMT

Краса такий самий дар, як і інші, або такий самий результат праці. В деяких випадках простіше захистити дисертацію, ніж навести красу. Бути гарним та дурним погано, та нічим не краще бути розумним та занедбаним. Чи ні?

KateOm-84@yandex.ru — Mon, 05 Oct 2009 18:17:50 GMT

Добре коли людина точно знає за яку ціну продає совість. Так принаймні зрозуміло чия дорожча.

KateOm-84@yandex.ru — Mon, 21 Sep 2009 13:41:24 GMT

Півдня у сонячно-осінньому Коктебелі по відчуттю моря-як-щастя переважили попередні тижні біля моря. Починаю розуміти цінність останніх теплих днів. Дорослішаю мабуть :).

KateOm-84@yandex.ru — Wed, 05 Aug 2009 16:11:16 GMT

Раз на три роки я буваю на весіллі і починаю думати таке: мабуть колись весілля і було святом кохання, повідомленням світу про серйозність намірів, момент радості, який хочеться розділити із близькими. Але з часом, коли все це стало індустрією і головним на свадьбі почувається фотограф, вже й не розбереш, хто справді щасливий, а хто прикидається. Для того, щоб влаштувати весілля потрібні гроші, а щоб не влаштовувати – бійцівський характер, щоб вистояти у двобої із суспільною думкою.

home sweet home

KateOm-84@yandex.ru — Sun, 12 Jul 2009 11:56:36 GMT

Подорожі може і найкорисніші відчуттям цінності всього того, що полишаєш.

KateOm-84@yandex.ru — Tue, 16 Jun 2009 12:23:16 GMT

Речі які в нас є і які ми хочемо – нечасті хвилини вдоволення.
Речі які в нас є і які нам не потрібні – типова ситуація.
Речі яких в нас немає, але хочеться – поштовх до дії.
Речі яких в нас немає і наче й не потрібні – найскладніший випадок.
Якщо мова йдеться про щось, в очах суспільства варте уваги, а тобі не хочеться, одразу постає питання – чи не через це воно мені не потребне, бо мати його не можу.

KateOm-84@yandex.ru — Mon, 25 May 2009 08:35:10 GMT

Над питанням чи треба винищувати бездомних тварин, я навіть не роздумую, жоден з аргументів, що приводиться за не є для мене переконливим. Можливо це через те, що єдина собака, що спробувала кинутись на мене була абсолютно домашня і дуже породиста. Але якщо вже слідувати цій логіці, то оті зграї моїх однолітків, що збираються під магазином біля мого дому з опухлими обличчями і тіпаючимися руками теж відрізняються неконтрольованою агресією. І особисто я саме через них у своєму районі почуваюсь незатишно, хоч їх значно менше ніж собак.

KateOm-84@yandex.ru — Tue, 05 May 2009 13:22:39 GMT

Як тільки вмостишся зручненько, падає черевик.

KateOm-84@yandex.ru — Tue, 28 Apr 2009 15:38:30 GMT

Читаю зараз «Рівне/Ровне» про місто що за одну ніч було поділено на демократичну та тоталітарну частину. І цікаво ось що – чи повернулись би Ви у тоталітарну частину до своєї родини, чи обрали би свободу на іншій частині міста?

KateOm-84@yandex.ru — Tue, 14 Apr 2009 17:02:10 GMT

Ну звичайно ж я знаю, що жебраки - це не просто люди, яким потрібні гроші, а система, мафія та бізнес. Та дивлячись, на жінку, що просила копієчку під церквою і була вдягнена як модні дівчатка, що гуляють центральними вулицями міста, стало цікаво коли вони перестали бодай вдавати скруту та безвихідь.

KateOm-84@yandex.ru — Fri, 03 Apr 2009 19:04:28 GMT

Мабуть в житті і так багато складного, тому малювати треба просто. А ці картини дарують посмішки. Тепер я фанат Марії Примаченко :)

KateOm-84@yandex.ru — Thu, 26 Mar 2009 18:01:49 GMT

Старі речі така дивна штука. Вони розростаються і заповнюють весь вільний простір. Всі ці старі іграшки, квитки на концерти, шкільні зошити, листівки, паламані заколки. Вони зберігають пам'ять чи не дають далі жити? Найкращий варіант, здається, зберігати їх десь подалі від себе, але у межах досяжності. Так, щоб коли виникає потреба, вони могли б нагадати хто ти є і як таким став.

KateOm-84@yandex.ru — Tue, 17 Mar 2009 16:38:41 GMT

І якби ми з близькими, щодня оточуючими нас людьми були б такі самі милі та чарівні, як з малонайомими, життя було б світлішим.

KateOm-84@yandex.ru — Fri, 27 Feb 2009 10:47:09 GMT

Так чи інакше все зав’язується на музиці – і твої знайомства, і твої шкідливі звички, і те як ти поводишся в ліжку і те, за кого ти голосуєш на виборах, і чи голосуєш взагалі. Музичний формат це насправді формат поведінковий. (с)

Останнім часом помітила в собі любов до несучасної музики. Ну тобто стало подобатись щось таке під що танцювали наші батьки, а може ще й бабусі. А почула якусь ранню пісню Ротару і так вона мене розчулила, що я вже і хвилюватись почала. Бо якось чула, що любов до музики інших епох свідчить про несучасність людини взагалі і бажання втекти від дійсності. Чи може іноді музика, це просто музика?

KateOm-84@yandex.ru — Wed, 04 Feb 2009 14:05:44 GMT

Коли людям відкривається справжній сенс життя, вони прагнуть підсадити на нього оточуючих. Одна молода мама любить мені розповідати про жахи пологів, хронічну нестачу сну та вільного часу при наявності дитини, про те яке все дитиче дороге. І незмінно у кінці питає: "І коли вже і ти дитину заведеш?" Це типова ситуація. І дивного в ній лише те, щоя ця дівчина за освітою - маркетолог, тож мала б знати, що рекламоване таким чином материнство не може в мене викоикати бажання долучитись.

KateOm-84@yandex.ru — Wed, 21 Jan 2009 14:31:41 GMT

Вчора, одразу після слів «Цікаво, а в цьому серіалі хоч трохи наукового підгрунття є?», Хаус поставив велосипедисту такий діагноз, який зовсім не відповідає його симптомам, а ви кажете – доктор.

KateOm-84@yandex.ru — Thu, 25 Dec 2008 14:54:51 GMT

Воно може і не дуже доречно, зважаючи на погодні умови, та сьогодні дізналась, що всім відома Summertime (and the livin' is easy та далі за текстом) написана на основі нашої колискової "Ой ходить сон коло вікон". Тепер зрозуміло, чому вона мені так подобається. Це ж гени все!

KateOm-84@yandex.ru — Wed, 03 Dec 2008 15:13:56 GMT

Мене життя вчить тільки тому, що воно не дає ніяких гарантій. Ніхто не від чого не застрахований. І ця думка була би нестерпною, якби вона в той самий час не значила, що з кожним з нас може трапитись щось фантастично добре.

KateOm-84@yandex.ru — Tue, 18 Nov 2008 13:58:57 GMT

Все в мене буде добре, доки є можливість грати в Веселу ферму :)

KateOm-84@yandex.ru — Mon, 10 Nov 2008 14:11:48 GMT

Чи обдарована людина обов’язково має бути нестерпною у повсякденному житті? Мати в собі талант, та бути уважною, чемною, тактичною людиною - хіба це такі несумісні речі?

KateOm-84@yandex.ru — Mon, 03 Nov 2008 15:20:33 GMT

Про економічну кризу або добре або ніяк.
Кажуть на час криз економічних припадає піднесення духовного. Немає сенсу думати про матеріальне, тому народжуються шедеври. Тож це просто час переоцінки цінностей.

KateOm-84@yandex.ru — Thu, 16 Oct 2008 13:24:29 GMT

Часто трапляються люди, що мають чіткий життєвий план. Вони так і відповідають на питання «які маєш плани» - знайти роботу за спеціальністю, перейти на заочне, переїхати у Київ, балотуватись у парламент.
А мені ближче відповіді типу: йду на ковзанку вихідними чи хочу книжку Терлецького почитати.
Та на моєму боці стоїть народна мудрість – хочеш розсмішити Бога, розкажи йому про свої плани. Ось я так і живу, не смішу.